Мікрокредит під час війни: як оскаржити відсотки, пеню та колекторів

Мікрокредити залишаються одним із найпоширеніших видів споживчого кредитування в Україні. Водночас після запровадження воєнного стану багато позичальників помилково вважають, що виконання кредитних зобов’язань автоматично припиняється або що кредитодавці більше не мають права нараховувати відсотки чи вимагати повернення боргу.

Насправді воєнний стан сам по собі не припиняє дію договору мікрокредиту та не звільняє позичальника від виконання взятих на себе зобов’язань. Разом із цим законодавство встановлює певні гарантії для споживачів фінансових послуг, а також визначає випадки, коли окремі нарахування або дії кредитодавця чи колекторської компанії можуть бути визнані неправомірними.

Як оскаржити відсотки, пеню та штрафи за мікрокредитом під час війни

Поширеним є запит про те, як оскаржити відсотки за мікрокредитом під час війни, однак із юридичної точки зору важливо розмежовувати кілька різних питань.

Сам факт запровадження воєнного стану не означає, що кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом. Якщо договір укладено відповідно до вимог законодавства, а відсотки нараховуються згідно з його умовами, лише факт воєнного стану не є самостійною підставою для їх скасування.

Водночас це не означає, що будь-які нарахування є законними. Оскарження може бути доцільним, якщо:

• кредитодавець здійснив нарахування всупереч умовам договору;
• розрахунок заборгованості містить помилки;
• нарахування суперечать вимогам чинного законодавства;
• до позичальника застосовано штрафні санкції без достатніх правових підстав;
• окремі умови договору можуть бути визнані такими, що не відповідають законодавству.

Окремо необхідно розмежовувати відсотки за користування кредитом та неустойку (пеню і штрафи). Це різні правові механізми, які мають різні підстави застосування.

Саме тому питання про мікрокредити під час війни не має універсальної відповіді. У кожній конкретній ситуації необхідно аналізувати:

• умови кредитного договору;
• дату його укладення;
• характер нарахованої заборгованості;
• порядок здійснення нарахувань;
• вимоги чинного законодавства, які діяли на момент виникнення відповідних правовідносин.

Якщо існують сумніви щодо правильності розрахунку боргу або законності нарахувань, доцільно отримати від кредитодавця детальний розрахунок заборгованості та провести його правовий аналіз. Лише після встановлення конкретних порушень можна оцінювати перспективи адміністративного чи судового захисту.

Що робити, якщо колектори вимагають сплатити борг за мікрокредитом

Ще одним поширеним питанням є діяльність колекторських компаній.

Якщо право вимоги було передано відповідно до законодавства або колекторська компанія залучена кредитодавцем у встановленому законом порядку, вона може здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.

Разом із цим Закон України «Про споживче кредитування» встановлює обов’язкові правила етичної поведінки під час взаємодії з боржниками. Колекторські компанії та кредитодавці не мають права:

• застосовувати погрози, психологічний тиск чи вводити особу в оману;
• розголошувати інформацію про заборгованість третім особам у випадках, не передбачених законом;
• здійснювати взаємодію способами або з періодичністю, що суперечать вимогам законодавства;
• використовувати інші способи впливу, які порушують права споживача.

Якщо при врегулюванні простроченої заборгованості допускаються порушення вимог закону, позичальник має право:

• вимагати припинення неправомірних дій;
• фіксувати факти порушень;
• звернутися зі скаргою до Національного банку України;
• у разі необхідності захищати свої права в судовому порядку.

При цьому важливо розуміти, що сам факт звернення колекторської компанії до боржника ще не свідчить про порушення закону. Правову оцінку необхідно надавати саме способу взаємодії, змісту вимог та дотриманню встановлених законодавством правил.

Висновок

Мікрокредити під час воєнного стану продовжують регулюватися загальними нормами цивільного законодавства та Законом України «Про споживче кредитування». Воєнний стан не припиняє автоматично кредитні зобов’язання і не є самостійною підставою для скасування відсотків, пені чи штрафів.

Водночас позичальник має право оскаржувати неправомірні нарахування, вимагати перевірки правильності розрахунку заборгованості та захищати свої права у разі порушення законодавства кредитодавцем або колекторською компанією.

Перед поданням скарги чи зверненням до суду доцільно провести правовий аналіз договору, розрахунку заборгованості та інших документів, а за потреби — звернутися за правовою допомогою до кваліфікованого адвоката.

Примітка:

Інформація в статті є актуальною станом на дату її публікації. Законодавство України може змінюватися, тому перед практичним застосуванням рекомендується перевіряти актуальні нормативні акти та офіційні роз’яснення уповноважених органів.