Що таке свобода вираження і коли вона може бути обмежена?

1. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Це право включає:

• право мати свої переконання;
• право шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї без втручання органів державної влади та незалежно від державних кордонів;
• право самостійно обирати форму реалізації права на свободу вираження (усна, письмова, тощо)

2. Свобода вираження поглядів та переконань, як основоположні права людини, захищаються у випадку їх вираження онлайн в Інтернеті, згідно із ст. 19 Загальної декларації прав людини та ст. 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

3. Якщо свобода вираження поглядів все жобмежується, топідстави для такого обмеження повинні відповідати даним критеріям:

• бути встановленими законом, який повинен відповідати критеріям ясності та передбачуваності, бути оприлюдненим та доступним для ознайомлення;
• вводитись лише для досягнення легітимної мети, яка визначена §2 статті 10 Конвенції. З іншою метою вводити обмеження заборонено;
• бути необхідними в демократичному суспільстві. Кейс: Європейський суд з прав людини визнав постанову суду, що блокувала доступ до YouTube у Туреччині (на підставі, що десять відеороликів розміщених на сайті порушували закони) такою, що порушує право на свободу вираження поглядів та значною мірою зачіпає права користувачів інтернету й має значні «побічні ефекти».

4. Відповідно до Рекомендацій Ради Європи №CM/Rec (2016) 5 щодо Інтернет-свободи, обмеження мають грунтуватися на рішенні суду або іншого незалежного адміністративного органу із подальшим його затвердженням у судовому порядку.

Право на приватність і можливість втручання в приватне життя

5.Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Сфера дії «приватності» захищає 4 сфери інтересів особи: приватне життя, сімейне життя, кореспонденція і житло (статті 30, 31, 32 Конституції України, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

6. Допустимість втручання у приватне життя ЄСПЛ визначив за такимикритеріями: