Через збройну агресію російської федерації в Україні близько 53% населення залишилося без роботи та стабільного заробітку. Таке погіршення фінансового стану впливає на кредитні відносини, оскільки позичальники не в змозі виконувати зобов’язання за договором. 

Банки зобов’язані самостійно списати всі нараховані штрафні санкції для всіх позичальників, немає необхідності подавати відповідну заяву.

‼️Тобто під час воєнного стану обов’язок повертати кредит залишається, обов’язок сплачувати проценти за кредит також залишається. Але якщо позичальник не може вчасно погасити кредит за графіком чи проценти, то банк не може штрафувати. Це стосується як споживчих, так і бізнес-кредитів. 

Банки в індивідуальному порядку запроваджували додаткові заходи підтримки. Наприклад, відтермінували повернення кредиту, якщо строк його повернення припав на воєнний стан. 

Або ж пропонували списання частини заборгованості у разі погашення 80% і більше кредиту. Однак це все індивідуальні ініціативи окремих банків.

«Кредитні канікули» в нинішній редакції заморожують проблему непрацюючих кредитів, однак несуть значний ризик в майбутньому. 

‼️Так через 30 днів після скасування воєнного стану виникне наступна проблема. Для позичальників в один момент настане необхідність погашення всіх прострочених сум за кредитами та відсотками, які накопичились за період воєнного стану. В разі непогашення будуть нараховані штрафи. 

Іпотечне майно в умовах воєнного стану

Другим кроком держави на захист позичальників стало обмеження звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення кредиту. 

Так, протягом воєнного стану та 30 днів після нього:

• Банки не можуть звертати стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку (набувати право власності або здійснювати продаж третій особі);
• Банки не можуть виселяти мешканців з іпотечного майна;
• Іпотечне майно не може продаватися на електронних торгах для виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. 

Тобто на сьогодні звернення стягнення на іпотечне майно призупинене. Банк може лише отримати рішення суду про звернення стягнення на іпотечне майно. 

Виконання такого рішення поки неможливе. Але якщо рішення суду отримане, то відразу після скасування заборони на стягнення він може виселяти та забрати житло. 

‼️Це стосується лише споживчих кредитів, тобто кредитів населення. На бізнес-кредити таке обмеження не поширюється. 

Чи можуть арештувати кошти на рахунку під час воєнного стану?

Здебільшого так, це можливо. Не можна відкривати виконавчих проваджень та арештовувати банківські рахунки боржника лише на тимчасово окупованих територіях. 

Арешту не підлягають банківські рахунки з “особливим” статусом: пенсійні, соціальні, зарплатні, стипендіальні тощо, а також окремі види допомог, зокрема:

• вихідна допомога, що виплачується у разі звільнення працівника;
• компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
• польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачують замість добових і квартирних;
• матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
• допомога сім’ям із дітьми;
• допомога на лікування та поховання тощо.

‼️ При цьому навіть якщо арешт накладено на рахунок без “особливого” статусу, в умовах воєнного стану громадяни можуть продовжувати користуватися коштами (знімати готівку, робити покупки в інтернеті тощо), якщо сума стягнення не перевищує 100 000 грн.

Чи можуть вимагати повернення кредиту від військовослужбовців? 

За законом – ні. У період дії воєнного стану та протягом 90 днів від дня його припинення кредитори не мають права вимагати повернення кредитних коштів від:

• військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту та Держспецзвʼязку;
• військовослужбовців, які отримали інвалідність на службі;
• членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
• осіб, які перебувають у полоні;
• осіб, з якими втрачено зв’язок;
• осіб, зниклих безвісти.

‼️Однак ці правила стосуються винятково боргів за споживчим кредитом і не розповсюджуються, зокрема, на заборгованість зі сплати аліментів, податків тощо. На практиці банк може і не знати про те, що боржник належить до однієї з наведених вище пільгових категорій. Тому рекомендуємо письмово повідомити його про це.

Що робити, якщо банк ігнорує повідомлення про відстрочку?

У цьому випадку варто звернутися із письмовою скаргою до банку. Або ж ви можете відразу надіслати електронне звернення до Національного банку України. 

За наслідками його розгляду НБУ може перевірити фінансову установу та усунути порушення.